Із покоління в покоління мистецтвознавці займаються не вивченням мистецтва, а
формуванням певного русла в якому начебто тече мистецтво. Русло формує і
досліджуює певне коло пов’язаних між собою людей, бо тільки так їхня
діяльність отримує певну логічність. Але це вигадане русло є «елітна»
територіяна яку пускають тільки
представників певного соціального кола. На цій арт території професіоналізм не
має значення, бо як із сторони вище згаданих митців, так і з сторони
мистецтвознавців не існує експертів в питанні справжнього мистецтва… Рука
дилетанта миє руку дилетанта. Така штучна замкнена система вкрай не зацікавлена
в якісному мистецтві. Неозброєним оком видно – це глухий кут сучасного псевдо
мистецтвознавства... Такий стан речей – один з багатьох симптомів глобальної
світової кризи. Мистецтво як мистецтво в сфері мистецтва вимирає, але
народжується знову в сфері так званих паранормальних явищ і сучасної науки, що
межує з ізотерикою…
